[mood| annoyed]

- сьогодні перший раз в житті і одразу на практиці вчилась гіпсо-бинтуванню

- а ще складаю список корисних штук для мого тільця і психіки

- на парі з екології дуже розвинули тему їжі і добавок Е в ній.
емульгатори, консерванти, барвники.. дуже щось невтішно воно все, прийшло дещо на думку.
врешті решт це може входити в попередній пункт щодо мене.

[mood| melancholy]

погано - це коли 4 ранку і тебе нудить, коли бракує свіжого повітря і ти відкриваєш вікно з видом на дорогу в аеропорт,
поки ще не багато їх їде.

це коли гаряче і холодно одночасно, коли хочеться не бути або принаймні стати гітарною струною,
котра рветься час від часу після жорсткої гри

не хочу думати про препода-бурчалу, який видно зробить підніжку, не хочу робити примусову фігню, не хочу й думати про всяку хрєнь
просто хочу відчути заспокійливий холодок всередині, розслабленість

німесулід, парацетамол, серратіопептидаза

ніхріна не скажуть крім "не депресняч", нічого не повідомлять крім "не хочу" "не можу", не принесуть тобі кефіра з півбатоном, коли ти найбільше чекаєш на них.

більше ніяких виправдань, ніяких попереждень
більше я нікуди не поспішаю і не турбуюсь зайве
ще трохи і це стане самою реальною реальністю

і наплювати мені на тавтологію

мати батькові, про сина:

- Пьедро, мальчик ничего не ест уже третий день!
- в Росcии вообще ничего не едят и ничего - живут.

"Малена"

давно нічого не писала про кіно.. бо дивлюсь не зрозуміло що.
вбивання часу типу "american virgin" або "america" (про хлопця на ім*я Америка)..

з азійського кіно - останнє "дневное пьянство" і "26 years diary"
з російського "ночной продавец"

ах, останнє..

"malena"

а ше сьогодні міжнародний день відмови від паління і мій день ангела, хто б привітав, а?
))

кльово, коли музика 101 % підходить настроєво. приємно себе почуваєш, коли натягнув сьодні саме ті штани, в яких буде найзручніше стрибати з гітарою по всій базі, коли друзі в клітинку і чашка з гарячим чаєм в суничку і грушки розмальована.

почуття "обійняти весь світ" ще потрібно? якщо так, то я рада. це як світанки - ніжно-приємні, такі легкі і солодкі водночас, як свіжий дощ і ( блюз )

у меня присутствовали знания насчет сикхов и Гитлера, но не везло насчет юриспруденции.. история оказалась полностью правильной, зато ничерта не смыслю в философии. Мне поддались наука и искусство! а Вам ?

http://www.veryshortintroductions.co.uk/

хто і якого біса дзвонив мені о 6:41 ?
як жаль, що я спросоння чи зо злості щось натиснула не те і номер не встиг визначитись. це нічого, що я не можу виспатись? не одне так інше. крім того я борюся з безсонням. якщо мене розбудили, то я навряд чи засну знову або для цього потрібно багато часу (1-2 год: чим довше, тим більше шансів на те, що спати вже не буду). а тут цей дзвінок. може це навіть випадково хтось подзвонив, але добряче зіпсував мені настрій.

мені не допомагає заспокійлива травичка, включені фільми або ж абсолютна тиша, муркотіння кота.. насильно лягти раніше і звикнути до людського режиму - для мене неабияке випробування. це коли ти лягаєш раніше і втикаєш кілька годин у темінь стелі. це дуже кумарить, але оточення на це не зважає.

думала, що цими тижнями трохи вдасться виправити ситуацію, бо не треба рано йти в універ. сказала б, що в мене карантин і мене рано турбувати не можна. щоправда, у таких психів карантин має бути пожиттєвий.

..том, как влияет на меня все то, что происходит вокруг.
в особенности то, что я вижу.

когда я смотрю кино, "такое обычное кино" скажет кто то мне, я чувствую изменения в себе. не просто способ развлечения. когда я смотрю на дождь я хочу слиться с ним воедино. когда я вижу людей, я хочу улыбаться и получать улыбки в ответ. когда я вижу светящиеся фонари ночью, когда завариваю чай и ветер за окном..слушая музыку, я тоже вижу. я снова вижу кино

такое необычное кино.

бывает я посмеюсь с ним, стану грустной, задумаюсь.. часик назад посмотрела фильм "Рок-волна", который меня поднес на очень клевую волну моего настроения. я сделала из своего проигрывателя подобие радио - треки, проигрываемые вразброс, заполняли голову. и я подумала о том, как хорошо, что сейчас есть я с закрытыми глазами, мы, ночь и музыка

и такое необычное кино жизни

якби написала трошки в інший час, то було б дуууже жорстко. як так може бути, що ми не помічаємо того, що у нас під носом? зараз таке враження, що подібні речі відбуваються постійно.

банальні фрази цікавості часто бісять. а часто банальне бодай маленьке піклування-цікавість рятує.

є багато явищ, що спричиняють біль. але не завжди діє метод усунення причини - біль може лишитися. може лишитись з тобою на два дні, тиждень, рік, десятиліття. і маленьке піклування одного разу може моментально вилікувати його.

чому коли я стараюся віддати трохи тепла воно розлітається в повітрі і не завжди доходить до адресата? ні, я не дуже схожа на Матір-Терезу, й нічого такого. мені так здається. але коли я розумію, що мого коефіцієнта корисної дії певне навіть не існує, стає сумно.
це просто така світова любов: її маєш віддавати і отримувати.
коло.коло.